Як підтримати близьку людину з ВІЛ: поради для тих, хто має друзів чи родичів, які живуть з ВІЛ-інфекцією

Близька людина розповіла вам, що живе з ВІЛ? Така інформація може викликати безліч почуттів: тривогу, розгубленість, страх чи співчуття. А для самої людини з ВІЛ, яка наважилась відкрити вам свій статус, це — сміливий і водночас вразливий крок. Найважливіше для таких людей — відчути підтримку, прийняття і розуміння. Саме ваша реакція може стати опорою, яка допоможе їй відчути, що вона не сама.

Матеріал, підготовлений Центром спільно з ЦГЗ, містить прості дієві поради: як підтримати близьку людину, яка живе з ВІЛ, як бути поруч без паніки, стигми і зайвих запитань

1. Слухайте і будьте поруч. Щоб підтримати людину з ВІЛ важливо бути поруч, слухати і приймати її без осуду. Перші ваші слова після розкриття людиною свого ВІЛ-статусу дуже важливі. У такі моменти вона найбільше потребує не порад, а прийняття.
2. Дізнайтесь більше про ВІЛ, не ставтесь до хвороби як до трагедії. ВІЛ — це не вирок і не привід для відсторонення. Інфекція не передається через дотики, обійми, поцілунки чи спільний посуд. Це стан здоров’я, який можна контролювати ліками — антиретровірусною терапією (АРТ).

Пам’ятайте, що людина, яка живе з ВІЛ, — це передусім людина.

3. Підтримуйте у лікуванні, але не тисніть. Заохочуйте близьку людину регулярно приймати АРТ і відвідувати лікаря. Якщо вона сприймає підтримку, допоможіть нагадуваннями, супроводом на прийом, морально. Запитайте: «Хочеш, я знайду клініку?», «Чим я можу бути корисним/корисною зараз?». Ці прості запитання не нав’язують, а дають вибір і повагу, це — турбота, а не контроль.
4. Поважайте приватність. Не розповідайте нікому про ВІЛ-статус людини, яка вам довірилась, без дозволу, адже ВІЛ-статус — це конфіденційно. Навіть якщо це ваша найближча людина — говорити про свій статус має право тільки вона. Порушення довіри в такій ситуації — це болісно й небезпечно.
5. Залишайтесь собою і будьте союзником. Запрошуйте у гості, на каву, на прогулянку — життя не закінчується через ВІЛ. Якщо помічаєте дискримінацію чи образи на адресу людини з ВІЛ — не мовчіть, реагуйте, адже підтримка близьких руйнує стигму. Показуйте своїм прикладом, що люди, які живуть з ВІЛ, заслуговують на повагу і рівність. Прийняття і розуміння — найкращі ліки проти страху і стигми.

Важливо розуміти, що сьогодні ВІЛ – це не вирок: люди з вірусом імунодефіциту можуть вести звичайне життя, працювати, народжувати, подорожувати за умови своєчасного вживання ліків. Разом з тим суспільство має з особливою підтримкою та толерантністю ставитися до ВІЛ-позитивних людей, аби вони не почувалися самотніми в боротьбі з недугою.

Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу: 0 800 500 451 (безкоштовно з усіх номерів по території України).