Всесвітній день щитовидної залози: чому варто звернути увагу на цей орган?

26 травня 2025

Щороку 25 травня відзначають Всесвітній день щитовидної залози. Метою проведення цього дня є інформування суспільства про значення щитовидної залози для нашого здоров’я, підвищення обізнаності, щодо її патології.
Захворювання щитовидної залози є, мабуть, одними з найпоширеніших ендокринних захворювань у світі, поступаючись лише цукровому діабету.
Давайте розберемось, що це за залоза і чому саме їй приділяється стільки уваги.

Щитовидна залоза – непарний орган, розташований на передній поверхні шиї, складається з двох часток, розмір кожної з яких не перевищує дистальної фаланги великого пальця руки. Здавалося б така маленька залоза, але вона має значний вплив на здоров’я людини.
Гормони щитовидної залози контролюють швидкість обміну речовин; регулюють роботу серцево-судинної системи; забезпечують адекватну реакцію нервової системи на зовнішні подразники; відіграють важливу роль в регуляції роботи репродуктивної системи; під час вагітності відповідають за розвиток та дозрівання плоду.

Ключову роль в роботі щитовидної залози відіграє надходження мікроелементів з їжею та водою. Йод є структурним елементом, що використовується в синтезі гормонів щитовидної залози. З метою профілактики дефіциту цього мікроелементу були розроблені державні програми з додаткової йодації продуктів харчування, що дозволили суттєво знизити розповсюдженість патології щитовидної залози.
Схильність до розвитку патології щитовидної залози, за звичай, передається спадково. Жінки в 5 разів частіше страждають на патологію щитовидної залози.

У разі виникнення ядерної аварії надходження в організм радіоактивного йоду може збільшувати ризик розвитку раку щитовидної залози (папілярного, фолікулярного варіантів). Чим молодша людина на момент опромінення, тим вищий ризик розвитку у неї раку щитовидної залози в подальшому. Екстрена йодна профілактика належить до термінових заходів запобігання ранньої фази радіаційної аварії. Слід зазначити, що дана міра проводиться тільки після виникнення катастрофи та офіційного сповіщення населення!!!
Щитовидна залоза потребує комплексного обстеження. При ультразвуковому дослідженні проводиться оцінка розмірів, структури та наявності чи відсутності додаткових утворень в проекції щитовидної залози. В той час як лабораторне визначення гормонів дає можливість оцінити функціональний стан залози. Крім того існує ряд лабораторних маркерів, що дозволяють уточнити причину появи тих чи інших змін в структурі залози.

Що робити, аби уникнути захворювань щитоподібної залози?
Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Щоби знизити ризики йододефіциту, для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.
Замініть звичайну сіль на йодовану та додавайте її у вже приготовані страви, аби йод не випаровувався через нагрівання. Адже свідомо щодня контролювати споживання денної норми йоду складно. Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. У понад 140 країнах світу це дієвий метод боротьби з йододефіцитом.
Природні джерела йоду – морепродукти, особливо морська капуста. Жоден інший продукт не містить стільки йоду. Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель та шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також стануть у нагоді в боротьбі з йододефіцитом.

Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготованою із використанням йодованої солі.
Також не слід забувати про селен та його участь в утворенні гормонів щитоподібної залози.

Перевіряйте рівень тиреотропного гормону, і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скорегувати раціон.

Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготованою із використанням йодованої солі.
Перевіряйте рівень тиреотропного гормону і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скорегувати раціон.

Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим
Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).
Для жінок добова норма йоду становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.
Норми споживання йоду для дітей:

0–6 років — 90 мкг;
6–12 років — 120 мкг.

Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу. У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше.
Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник. Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.
За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.