Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. Якщо нічого не робити, це може закінчитися руйнацією стосунків, роботи, здоров’я чи навіть життя. ПТСР можна подолати чи навчитися ним керувати.

Як і в кого може розвинутися ПТСР
ПТСР розвивається в людей, що пережили неординарну, загрозливу для життя чи гідності ситуацію:
• ветерани війни
• цивільні, що перебувають в зоні бойових дій
• жертви сексуального чи/та фізичного насильства
• полонені та жертви катування
• жертви торгівлі людьми, сексуального рабства
• жертви чи свідки постійного домашнього насильства
• жертви булінгу, в тому числі у школі
• діти, що зазнають неглекту (форма аб’юзу, де батьки чи опікуни, що відповідальні за особу, котра не здатна доглядати за собою, нехтують своїми обов’язками), фізичного та сексуального насильства
• свідки терактів
• люди, що перебували в зоні стихійного лиха
• жінки, що пережили травматичні пологи і зазнали жорстокого ставлення медичного персоналу.

Дослідження свідчать, що індивідуальна вразливість або стійкість — це ключові фактори в розвитку ПТСР. Цей розлад наразі розглядають як наслідок провокації зовнішніми стресовими чинниками уже існуючої схильності до травматизації.

Базові симптоми ПТСР:
Основними симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) є повторне переживання травматичної події, уникання, зміни у мисленні та настрої, а також підвищена збудливість та реактивність. Ці симптоми можуть значно впливати на життя людини, призводячи до соціальної ізоляції, проблем у навчанні та роботі, а також до труднощів у міжособистісних стосунках.

Детальніше про симптоми:

• Повторне переживання (Re-experiencing): Нав’язливі, тривожні спогади або думки про травматичну подію, які виникають мимоволі.
  • Нічні кошмари, пов’язані з травматичним досвідом.
  • Флешбеки: відчуття, ніби травматична подія відбувається знову, з інтенсивними емоційними та фізіологічними реакціями (наприклад, пітливість, прискорене серцебиття).
  • Уникнення (Avoidance):

  • Намагання уникати місць, людей, розмов, думок або почуттів, які нагадують про травматичну подію.
  • Втрата інтересу до раніше приємних занять та діяльності.
  • Відчуття емоційної відстороненості від інших людей.

  • Зміни у мисленні та настрої (Negative alterations in cognition and mood):

  • Негативні думки про себе, інших, або світ.
  • Нездатність відчувати позитивні емоції.
  • Почуття відчуження та відстороненості.
  • Зміни у пам’яті: труднощі пригадування важливих аспектів травматичної події, або дисоціативна амнезія – нездатність пригадати певні фрагменти травми.

  • Підвищена збудливість та реактивність (Increased arousal and reactivity):

  • Постійна настороженість та відчуття небезпеки.
  • Легке збудження та дратівливість.
  • Проблеми зі сном та концентрацією уваги.
  • Труднощі з концентрацією.

  Важливо пам’ятати, що ПТСР – це стан, з яким можна працювати та який можна подолати. Вчасне звернення за допомогою до сімейного лікаря для координації подальших дій або ж до психолога чи психотерапевта.
  ПТСР можна вилікувати. Але лікування призначає та контролює лікар. Послуга є абсолютно безоплатною, адже надається у межах Програми медичних гарантій.
  Зверніться до свого сімейного лікаря, щоб допоміг побудувати подальший маршрут у системі охорони здоров’я або до сімейного лікаря в тому медичному закладі, який має договір з НСЗУ Національна служба здоров’я України України за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

  Червень є місяцем обізнаності про ПТСР.
  Підтримка є важливою, але професійна допомога спеціалістів допоможе подолати цей складний період.
  Турбота про ментальне здоров’я – турбота про себе!

  
  Поділитися:
  • 
  • 
  •