Що робити, аби зменшити ризики ССЗ?
1 жовтня 2024
Зараз вся країна перебуває у стані війни, це призводить до постійного стресу, що вкрай негативно позначається на нашому організмі – в першу чергу на серцево-судинній системі.
Серцево-судинні захворювання займають провідне місце серед усіх хвороб як в Україні так і у світі.
Стан та резервні можливості серцево-судинної системи в організмі людини при її старінні поступово погіршуються, тому захворювання серця у людей похилого віку є поширеними. У структурі смертності також лідирують хвороби серцево-судинної системи.
Серцево-судинні захворювання тісно пов’язані із факторами ризику, серед яких є: підвищений артеріальний тиск, порушення ліпідного обміну, надлишкова маса тіла, нездоровий спосіб життя (нераціональне харчування, тютюнопаління, вживання алкоголю, недостатня фізична активність), психоемоційні навантаження, шкідливе довкілля, спадковість, похилий вік.
Ризик виникнення серцево-судинних захворювань різко збільшується при наявності одразу двох та більше факторів.
В той час, коли наша медицина, в більшій мірі, спрямована на лікування захворювань, досить мала частка припадає на профілактику та попередження їх.
Профілактику розрізняють первинну і вторинну.
У людей похилого віку первинна профілактика передбачає забезпечення здорового способу життя та попередження виникнення серцево-судинних захворювань.
Головне правило: важливим є ваш спосіб життя. Саме та щоденна рутина, що наповнює ваш день, найчастіше є вирішальною для здоров’я.
- Здорове харчування — їжте більше овочів і фруктів та зменште вживання трансжирів, солі й цукру.
- Фізична активність. Наповніть кожну вільну хвилину рухом: ходіть пішки, підіймайтеся сходами, плавайте, гуляйте на свіжому повітрі.
- Попрощайтеся з алкоголем та тютюном. Безпечного куріння та безпечної дози алкоголю не існує!
- Регулярно ходіть на огляди до свого сімейного лікаря. Серцево-судинним захворюванням простіше запобігати, аніж лікувати.
Метою профілактики серцево-судинних захворювань у людей похилого віку є зменшення та попередження ускладнень, зменшення частоти інвалідизації, покращення прогнозу та якості життя.
Усе це і є вторинною профілактикою, яка забезпечує підтримку здорового способу життя при уже присутній серцево-судинній патології.
Надзвичайно важливими є:
- регулярні відвідування сімейного лікаря (а й за потреби і лікаря – кардіолога);
- медикаментозне лікування, ретельне виконання усіх призначень і рекомендацій лікаря;
- модифікація способу життя: дотримання дієти для нормалізації маси тіла ( зменшення маси тіла сприяє зниженню артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози в крові. Корисним клінічним параметром оцінки маси тіла є об’єм талії: якщо він перевищує 94 см у чоловіків і 80 см у жінок, масу тіла необхідно зменшити), зниження холестерину (цільовим рівнем холестерину є стійка концентрація загального ХС нижче за 5 ммоль/л (192 мг/дл), ХС ЛПНЩ – нижче за 3 ммоль/л (115 мг/дл)), контроль та нормалізація глікемії ( рівень глюкози натще 5,1-6,5 ммоль/л, після їди – 7,6-9,0ммоль/л);
- підвищення фізичної активності ( фізичні вправи сприяють нормалізації ваги тіла та психоемоційного стану людини);
- зниження артеріального тиску.
Бережливе та уважне ставлення до себе та свого здоров’я, профілактика серцево-судинних захворювань, регулярні медичні огляди та вимірювання артеріального тиску, сприятимуть вашому здоровому та повноцінному життю та ґрунтовно покращать його якість.
Бережіть себе та будьте здорові!