Що потрібно знати про ВІЛ/СНІД?
18 травня 2026Симптоми ВІЛ варіюють залежно від стадії захворювання. Часто про свій статус інфіковані дізнаються лише на пізніх стадіях захворювання. По мірі того, як інфекція поступово ослаблює імунну систему, у інфікованого можуть проявлятися симптоми — опухлі лімфовузли, втрата маси тіла, лихоманка, діарея, кашель. Відсутність лікування може привести до розвитку тяжких захворювань. Рання діагностика та доступ до антиретровірусної терапії має вирішальне значення не тільки для покращення стану здоров’я ВІЛ-інфікованого, але й попередження передачі ВІЛ-інфекції іншим.
Від однієї людини до іншої вірус може передаватися через такі біологічні рідини, як кров, сперма, прееякуляційні виділення, вагінальні виділення та грудне молоко.
ВІЛ може передаватися під час незахищеного статевого акту з ВІЛ-інфікованим, від матері до дитини в період вагітності, пологів та грудного вигодовування, при переливанні зараженої крові або трансплантації зараженої тканини, спільному користуванні ін’єкційними засобами (голками, шприцами) та розчинами, використанні заражених гострих інструментів, хірургічного обладнання.
При звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми та потискування рук, або при спільному користуванні особистими предметами та вживанні продуктів харчування чи води, передача інфекції не відбувається.
Основні способи захистити себе:
- безпечний секс, з використанням презервативів;
- тестування на інфекції, що передаються статевим шляхом;
- використання винятково стерильних голок та шприців;
- тестування крові при переливанні;
- доконтактна профілактика (прийом антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ) перед діями/ситуаціями, які пов’язані з високим ризиком зараження, а також постконтактна профілактика (актуально після контакту із зараженою кров’ю);
- застосування антиретровірусних препаратів для профілактики (ВООЗ рекомендує забезпечувати можливість довічної антиретровірусної терапії для всіх людей, які живуть з ВІЛ, включаючи дітей, підлітків та дорослих, а також вагітних та жінок, які годують грудьми, незалежно від їх клінічного статусу).
За даними Центру громадського здоров’я України, в Україні понад 250 тис. осіб живуть з ВІЛ, при цьому третина з них не знає про свій статус.
Відповідно, вони не розпочинають лікування (а отже вірус продовжує руйнувати їхню імунну систему) та можуть несвідомо інфікувати інших.
Стався до життя відповідально – подбайте про своє здоров’я: зміни починаються з вас