Наслідки та ускладнення скарлатини

Скарлатина належить до гострих інфекційних захворювань. Викликає її грампозитивна бактерія – бета-гемолітичний стрептокок А. Спалахи захворювання зазвичай реєструються восени, взимку та навесні в дитячих колективах (школи, дитсадки, гуртки, секції). Ця хвороба вважається дитячою, проте захворіти може й доросла людина. Важливо розуміти, що небезпечною є не так сама скарлатина, як можливі ускладнення від неї, які виникають за неправильного лікування.
Слід зазначити, що найважчі ускладнення скарлатини розвиваються саме у дорослих (ця закономірність є характерною для багатьох “дитячих” хвороб). Скарлатина особливо небезпечна для людей похилого віку та людей будь-якого віку з серцево-судинною патологією.
Неправильне лікування скарлатини – найкоротший шлях до ураження внутрішніх органів. Крім того, накопичені токсини провокують збій імунної системи, внаслідок чого можуть розвиватися аутоімунні захворювання (коли власний імунітет “атакує” та руйнує здорові тканини організму).

Можливі ускладнення скарлатини прийнято ділити на ранні та пізні. Слід зазначити, що розвиваються вони частіше у дорослих, особливо пацієнтів похилого віку, ніж у дітей. До ранніх ускладнень відносять:
– некротичну ангіну, внаслідок якої відмирають слизові прошарки мигдаликів;
– параамигдалічний абсцес зі скупченням у носоглотці гнійних мас;
– лімфаденіт – запалення лімфовузлів;
– середній отит – запалення середнього відділу вуха;
– фарингіт – запалення глоткових стінок;
– синусит – запалення в приносових пазухах;
– абсцеси в печінці, нирках;
– сепсис – “зараження крові”.

Перелічені ранні ускладнення якщо й розвиваються, то швидко – буквально за 3-4 дні від початку захворювання. Але найнебезпечнішими все ж таки вважаються пізні ускладнення, що виявляються другого тижня хвороби чи пізніше, зокрема: ураження серцевих клапанів; синовіти – серозні (з накопиченням рідини) запалення у суглобах; ревматизм, який вражає великі суглоби; гломерулонефрит – запалення нирок.
Першорядні профілактичні заходи – ізоляція пацієнта зі скарлатиною, а також карантин тривалістю 1 тиждень у шкільному класі або дитсадковій групі, якщо захворіла дитина.
Вакцину від скарлатини поки що не винайшли, але як її заміну лікарі іноді призначають стрептококовий анатоксин.

Що робити для профілактики скарлатини:
• дотримуватися правил особистої гігієни. Нехай дитина частіше миє руки (обов’язково – після спілкування з іншими дітьми та дорослими, ігор, повернення додому з вулиці, перед їдою тощо);
• регулярно провітрювати приміщення, проводити в них вологе прибирання;
• намагатися уникати масових скупчень людей, особливо в осінньо-зимовий і весняний періоди;
• звести до мінімуму контакт (власний та дитини) з інфекційними хворими;
• виділити для хворого члена сім’ї окрему постільну білизну, рушники, посуд.
У разі підозри на скарлатину негайно викликайте лікаря, а потім ретельно виконуйте його розпорядження.
Важливо! Неправильне лікування скарлатини – найкоротший шлях до ураження внутрішніх органів.
Бережіть себе та будьте здорові!