Кібербулінг: що робити, коли вас або вашу дитину цькують в інтернеті?

«Це просто жарт», «Не сприймай так серйозно», «Чого ти ображаєшся?» — такими словами нерідко виправдовують образи та приниження.

Але якщо жарти завдають болю, принижують гідність, а прохання припинити ігнорують — це вже привід замислитися, чи не йдеться про цькування.

Особливо небезпечним є кібербулінг — цькування із застосуванням цифрових технологій. Воно може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх, чатах і навіть на особистих сторінках.

На відміну від звичайного булінгу, кібербулінг не обмежений шкільними стінами чи певним часом. Образливі повідомлення, фотографії та відео можуть переслідувати людину будь-де — навіть удома.

 Як розпізнати кібербулінг?

Зверніть увагу на такі прояви:

• систематичні образи, насмішки та залякування в інтернеті;
• образливі або погрозливі повідомлення, коментарі;
• поширення неправдивих чуток, принизливих фотографій чи відео;
• створення груп і сторінок для висміювання або приниження людини;
• публікація особистої інформації без згоди;
• навмисне виключення з онлайн-груп, цькування в чатах;
• небажання користуватися гаджетами або соціальними мережами через страх нових образ.

Як кібербулінг впливає на здоров’я?

Онлайн-цькування може позбавити людину відчуття безпеки навіть у власному домі. Постійний психологічний тиск негативно впливає на фізичне та ментальне здоров’я.

Серед можливих наслідків:

• тривожність, страх, сором, пригнічений настрій;
• зниження самооцінки та втрата впевненості в собі;
• порушення сну, постійна втома;
• головний біль і біль у животі;
• втрата інтересу до навчання, спілкування та улюблених занять;
• соціальна ізоляція та емоційне виснаження.

Особливо вразливими є діти й підлітки, адже негативний досвід може позначитися на їхньому розвитку, самооцінці та подальшому житті.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ КІБЕРБУЛІНГУ?

1. Не мовчіть!

Розкажіть про ситуацію батькам, друзям, учителю або іншій людині, якій довіряєте. Якщо цькування зазнає дитина — уважно вислухайте її, не звинувачуйте та не знецінюйте переживань. Дайте зрозуміти, що ви на її боці.

2. Не відповідайте агресією.

Не вступайте в суперечки з кривдниками, не погрожуйте у відповідь і не поширюйте образливий контент. Це може лише загострити ситуацію.

3. Збережіть докази.

Зробіть скриншоти повідомлень, коментарів, публікацій, збережіть посилання на профілі та сторінки кривдників, зафіксуйте дати й час. Не видаляйте докази до звернення по допомогу.

4. Заблокуйте кривдника.

Скористайтеся функціями блокування та обмеження доступу до вашої сторінки.

5. Поскаржтеся адміністрації платформи.

Facebook, Instagram, TikTok та інші соціальні мережі мають інструменти для повідомлення про образи, погрози, переслідування та небезпечний контент.

6. Захистіть особисту інформацію.

Перевірте налаштування конфіденційності, використовуйте надійні паролі, увімкніть двофакторну автентифікацію. Не публікуйте адресу проживання, номер телефону та інші персональні дані у відкритому доступі.

7. Зверніться по психологічну та правову допомогу.

Не залишайтеся наодинці з проблемою. Якщо ситуація впливає на емоційний стан дитини, варто звернутися до практичного психолога або фахівця з психічного здоров’я.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ В УКРАЇНІ?

Якщо ви або ваша дитина зіткнулися з кібербулінгом, можна звернутися:

102 — Національна поліція України. У разі погроз, переслідування чи інших правопорушень, що потребують негайного реагування.

Кіберполіція України:

• сайт: https://cyberpolice.gov.ua/
• телефон: 0 800 505 170;
• електронна пошта: [email protected].

116 111 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді.

0 800 500 225 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді.

0 800 213 103 — контактний центр системи безоплатної правничої допомоги.

АІКОМ — державна електронна система управління освітою.

Повідомити про булінг у закладі освіти можна анонімно або відкрито через спеціальний розділ:
https://aikom.iea.gov.ua/bullying/help

Повідомлення передається керівнику закладу освіти для реагування.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Кібербулінг — це не просто невдалий жарт чи звичайний конфлікт. Це проблема, яка може серйозно впливати на здоров’я, психологічний стан і якість життя людини.

Дорослі мають бути уважними до змін у поведінці дітей, цікавитися їхнім онлайн-життям і створювати вдома атмосферу довіри, у якій дитина не боятиметься розповісти про проблему.

Не звинувачуйте постраждалих. Не виправдовуйте кривдників. Не залишайтеся осторонь.

Безпечний інтернет починається з відповідальної поведінки кожного з нас!