Дизентерія

Дизентерія (шигельоз) – це гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту. Хворі на дизентерію заразні з першого дня хвороби, а нерідко з кінця інкубаційного періоду, який, як правило, не перевищує тиждень.

За тяжкістю перебігу дизентерії виділяють легку, середньотяжку і важку форми захворювання.

Залежно від ураженого відділу шлунково-кишкового тракту існує три види дизентерії:

• гастроентероколітична (переважно вражає слизові оболонки шлунку, тонкого і товстого кишечника);
• гастроентерична (вражає переважно шлунок і тонкий кишечник);
• колітична (вражає, головним чином, товстий кишечник).

Джерелами збудника дизентерії є хворі люди та бактеріоносії (люди, у чий організм потрапив збудник інфекції, але на здоров’я яких це не вплинуло, тому що імунна система адаптувалася до збудника).

Дизентерія передається:

• контактно-побутовим шляхом (за недотримання правил особистої гігієни);
• через їжу і воду (за наявності в них хвороботворних бактерій).
• Найчастіше (у 60% випадків) дизентерія трапляється у дітей до 5 років. Водночас шигельоз у дітей протікає складніше, ніж у дорослих.

 До основних симптомів дизентерії належать:

нудота; блювота; діарея; тенезми; підвищена температура тіла; зневоднення організму; біль у животі; слабкість; відсутність апетиту; здуття живота; часта дефекація.

За легкої форми дизентерії спостерігається розлад шлунка, частий рідкий стул і незначна інтоксикація організму. Середньоважка форма шигельозу зазвичай характеризується підвищенням температури тіла, помірною інтоксикацією організму, різкими болями внизу живота і частим рідким стулом з кров’яними прожилками. Симптомами важкої форми дизентерії є озноб, нудота, блювота, часті болі в животі, зниження тиску і часті рідкі випорожнення з кров’яними виділеннями.

Найбільш важкі наслідки дизентерії найчастіше виникають у хворих з важкою формою шигельозу і дітей до 5 років. Тому за виявлення перших ознак дизентерії у дитини слід негайно звернутися до лікаря.

До ускладнень дизентерії належать:

• перитоніт (запалення очеревини);
• парапроктит (запалення в тканинах, які оточують пряму кишку);
• виникнення гемороїдальних вузлів;
• випадання слизової прямої кишки;
• сепсис (зараження крові);
• інфекційно-токсичне ураження нервової системи;
• інфекційно-токсичний шок;
• пневмонія.